Жила-була дівчинка Марійка. Вона любила гуляти парком, слухати спів пташок і спостерігати, як вітер гойдає листя на деревах. Але Марійка часто почувалася самотньою. Їй здавалося, що ніхто не хоче з нею дружити, і від цього в її серці оселився тихий страх: а що, як вона назавжди залишиться одна?
Одного дощового дня Марійка йшла додому, коли раптом побачила під старою липою яскраву парасольку — синю, з малюнками маленьких зірочок. Вона лежала просто на траві, ніби чекала на когось. Дівчинка підняла її, розкрила — і раптом почула тоненький голосок:
— Привіт, Марійко! Я — Чарівна Парасолька. Бачу, тобі сумно. Може, я допоможу?
Марійка здивувалася, але відповіла:
— Привіт… Але як ти можеш мені допомогти? Я боюся, що ніхто не захоче зі мною дружити.
Парасолька легенько засміялася:
— Не бійся! Я вмію знаходити друзів. Просто тримай мене міцно і зроби маленький крок — підійди до когось. Я буду з тобою, і ти відчуєш себе сміливішою.
Наступного дня Марійка взяла парасольку і пішла до парку. Там на лавці сиділа дівчинка з книжкою. Марійка зазвичай просто пройшла б повз, але цього разу парасолька тихенько шепнула:
— Спитай, що вона читає. Це легко!
Марійка набрала повітря в груди й сказала:
— Привіт… А що ти читаєш?
Дівчинка підняла очі й усміхнулася:
— О, це казка про драконів! Хочеш, розкажу?
Так почалася їхня розмова. Виявилося, що дівчинку звали Оленка, і вона теж любила казки. Вони гуляли разом, сміялися і навіть домовилися зустрітися ще раз. Марійка була щаслива, а парасолька тихенько сказала:
— Бачиш? Треба було лише зробити крок.
Через кілька днів Марійка з парасолькою пішла на майданчик, де діти грали в м’яча. Вона завжди боялася приєднатися, але парасолька підбадьорила:
— Запропонуй пограти разом. Ти впораєшся!
Марійка несміливо підійшла і сказала:
— Можна з вами?
Хлопчик із м’ячем кивнув:
— Звісно! Давай грати!
Того дня Марійка бігала, сміялася і вперше відчула, що вона не сама. Діти запросили її приходити ще, і страх самотності, який так довго жив у її серці, почав танути, як ранковий туман.
З часом Марійка зрозуміла, що парасолька більше не розмовляє. Одного вечора вона запитала:
— Чому ти мовчиш? Ти більше не чарівна?
Парасолька відповіла востаннє:
— Я допомогла тобі знайти друзів і повірити в себе. Тепер моя магія в тобі, Марійко. Ти знаєш, що справжні друзі завжди поруч — варто лише зробити крок назустріч.
Відтоді Марійка більше не боялася самотності. Вона навчилася усміхатися людям, питати, ділитися — і щоразу знаходила тих, хто ставав її другом. А синю парасольку з зірочками вона зберігала вдома, як нагадування про те, що сміливість і доброта завжди відкривають двері до нових сердець.
Ця терапевтична казка допомагає дітям (і не тільки) подолати страх самотності, показуючи, що дружба починається з маленького кроку та віри в себе. Марійка вчиться, що вона не мусить бути ідеальною, щоб знайти друзів — досить бути відкритою і щирою.
Читайте ще більше повчальних терапевтичних казок:
“Дружба з Вітром” (Страх нових місць і змін)
Хмаринка боїться покидати свій затишний куточок неба, доки не зустрічає Вітерця, який показує їй, скільки цікавого чекає попереду. Казка допомагає дітям приймати зміни та бачити в них нові можливості.
“Як Вовчик навчився керувати гнівом” (Управління емоціями)
Вовченя дуже злилося, коли щось йшло не за його планом. Але мудра Сова навчила його опановувати гнів. Казка дає дітям прості техніки саморегуляції.
“Скринька Снів” (Страх кошмарів)
Маленький хлопчик знаходить скриньку, у яку можна складати погані сни, а натомість отримувати добрі. Ця історія допомагає дітям навчитися контролювати свої нічні страхи.
“Лисичка, яка не вміла просити допомоги” (Навчання просити про підтримку)
Лисичка завжди хотіла робити все сама, але одного разу потрапила у халепу й зрозуміла, що друзі готові допомогти, якщо просто попросити. Казка вчить дітей, що просити допомогу – це нормально.
“Чарівний олівець” (Розвиток уяви та впевненості в собі)
Хлопчик отримує олівець, який оживляє все, що він малює. Але спочатку він боїться, що його малюнки будуть негарними. Згодом він розуміє, що головне – не ідеальність, а радість творчості.
