Жив-був собі бідний дід. І от якось надумав піти до сільської управи. Там зустрів учителя — той стояв із сигарою в зубах. Дід йому каже:
— Курите! Знову курите!
Учитель усміхнувся:
— А може, й ви закурите, діду? — і простягає сигару.
Дід дивиться на неї та й питає:
— Скажіть, пане учителю, як це ви курите дорогі сигари, а в мене й на простий тютюн грошей нема?
— Бо я в школі вчився, — відповів учитель.
Іде дід додому та думає: «А піду і я завтра до школи — може, й мені пощастить».
Наступного ранку приходить до школи.
— Що вам, дідусю? — запитує учитель.
— Та хочу вчитися.
— Ех, дідусю, трохи ви запізнилися…
— Ну, тоді бувайте здорові…

Але на другий день дід знову з’явився, ще й раніше.
— Що вам, дідусю?
— Учора ви сказали, що я трохи запізнився, то ось я — ще зранку!
Учитель засміявся:
— Та я не це мав на увазі. Ви не на урок запізнились — вас уже пізно вчити, бо ви надто старі.
— І то правда, — зітхнув дід.
Пішов додому. А дорогою — дивиться, лежить сумка. Підняв, відкрив — а вона повна грошей! Зрадів дід, приніс додому, показав бабі — і зажили вони, як у казці.
Та от якось посварилися. Дід бабі щось різко сказав, та й ще й по потилиці стукнув. Образилася баба, розсердилася, пішла — і донесла в управу, що дід, мовляв, чужу сумку з грішми забрав.
Забрали діда в поліцію — допитують, сварять, навіть б’ють. Тут і справжній господар сумки знайшовся — пан якийсь.
Викликали діда до суду. Суддя питає:
— Діду, ти гроші знайшов?
— Знайшов.
— А коли саме?
— Та коли до школи ходив.
Суддя глянув на діда: старий, сімдесят літ. А той пан — молодий ще. Подумав-подумав і каже:
— Ні, не його це гроші.
Отак і залишилися ті гроші дідові.
🌟 Мораль казки для дітей “Як дід ходив до школи”:
- Навчатися — добре, але не все в житті залежить лише від школи.
Іноді щось хороше трапляється випадково, але це не означає, що можна покладатися тільки на вдачу. - Не можна бути жадібним і злим.
Баба посварилася з дідом і через злість зробила поганий вчинок — так не можна. - Потрібно думати головою, а не повторювати за іншими.
Дід вирішив, що школа зробить його багатим, бо так сказав учитель. Але треба розуміти, що знання — це інструмент, а не чарівна паличка.