Спека і зникнення
Бухта Пригод гуділа від шуму літнього ярмарку. Сонце палило, повітря пахло свіжоскошеною травою, а діти бігали між наметами, сміючись і тримаючи в руках повітряні кульки. На центральній площі мер Гудвей гордо стояла біля величезного стенда з лимонадом, який фермерка Йомі приготувала для всіх. Величезні глечики виблискували на сонці, наповнені прохолодним, солодким напоєм із лимонами та м’ятою.
— Це буде найкращий ярмарок за всю історію! — проголосила мер Гудвей, поправляючи свою рожеву стрічку.
Але раптом пролунав крик. Фермерка Йомі прибігла до стенда, розмахуючи руками.
— Лимонад зник! Усі глечики порожні! — вигукнула вона. — Хтось украв весь наш лимонад!
Усі гості ярмарку здивовано перезирнулися. Спека ставала нестерпною, і без лимонаду свято було під загрозою. Райдер, який саме пробував морозиво неподалік, почув галас і викликав Щенячий патруль через свій планшет.
— Щенячий патруль, до штабу! — скомандував він.
Гонщик, Маршал, Роккі, Скай і Кремез миттю примчали до вежі патруля. Райдер швидко пояснив ситуацію:
— У Бухті Пригод біда! Хтось украв лимонад із ярмарку. Без нього всі знемагають від спеки. Нам треба знайти злодія і повернути напій!
— Щенячий патруль готовий до дії! — хором відповіли щенята.
Липкі сліди
Команда вирушила до ярмарку. Маршал, як завжди, трохи спіткнувся, але швидко підвівся, поправляючи свою пожежну каску.
— Я готовий шукати підозрілих! Може, це був хтось із гостей? — сказав він, оглядаючи натовп.
Роккі, нюхаючи землю біля стенда, помітив щось незвичайне.
— Дивіться! Липкі сліди! — вигукнув він, вказуючи на блискучі плями, що вели від глечиків до кущів неподалік. — Це точно сліди лимонаду!
— Гарна робота, Роккі! — похвалив Райдер. — Гонщику, можеш простежити за слідами на своєму мотоциклі?
— Жодних проблем! Гонщик завжди на чатах! — відповів Гонщик і помчав за слідами, вправно маневруючи між наметами.
Сліди вели до густого парку на околиці ярмарку. Там щенята побачили, як щось маленьке і пухнасте гасає між деревами.
— Це єноти! — вигукнула Скай, злетівши вгору, щоб краще роздивитися. Її гелікоптер гудів над кронами дерев. — Вони тягнуть наші глечики!
Погоня за єнотами
Кремез, не гаючи часу, увімкнув свій бульдозер.
— Я розчищу шлях! Ті єноти не втечуть! — сказав він, обережно розсуваючи кущі.
Команда пішла за єнотами, які хутко тікали, тримаючи в лапках маленькі відерця з лимонадом. Маршал спробував налякати їх своїм водяним шлангом, але єноти лише весело верещали й ховалися за деревами.
— Вони не злі, просто дуже люблять лимонад! — засміявся Райдер. — Нам треба їх перехитрити.
Роккі запропонував ідею:
— Я можу зробити пастку з перероблених матеріалів! У мене в рюкзаку є мотузки та старі коробки.
— Чудова думка, Роккі! — підтримав Райдер. — Скай, допоможеш із повітря?
— Лечу! — відповіла Скай, готуючи свій трос для захоплення.
Пастка і нові друзі
Роккі швидко змайстрував пастку: велику коробку з мотузкою, під якою лежала миска з лимонадом як приманка. Щенята сховалися в кущах і чекали. Незабаром єноти, не встоявши перед запахом лимонаду, підбігли до миски. Скай смикнула за трос, і коробка м’яко накрила єнотів.
— Є! — радісно вигукнув Кремез.
Але коли щенята підійшли ближче, вони побачили, що єноти зовсім не налякані. Вони весело гомоніли та навіть ділилися лимонадом один з одним.
— Схоже, вони просто хотіли повеселитися, — сказав Маршал, чухаючи голову. — Але чому вони вкрали весь лимонад?
Райдер присів біля єнотів і помітив, що один із них тримає маленьку записку. Він обережно взяв її та прочитав:
— Це записка від фермерки Йомі! Вона пише, що залишила лимонад у парку для єнотів, бо вони допомагали їй прибирати сад. Але єноти, мабуть, забрали більше, ніж треба.
Щенята засміялися. Виявилося, що єноти не злодії, а просто дуже люблять лимонад!
Літнє свято врятовано
Щенячий патруль повернув глечики на ярмарок, а фермерка Йомі приготувала ще більше лимонаду для всіх — і для гостей, і для єнотів. Райдер запропонував зробити спеціальний куточок для єнотів на ярмарку, де вони могли б пити лимонад і не заважати іншим.
— Ви знову врятували день, Щенячий патруль! — сказала мер Гудвей, піднімаючи склянку з лимонадом. — І наші нові друзі-єноти теж!
Гонщик, Маршал, Роккі, Скай і Кремез радісно гавкнули. Ярмарок продовжився: діти гралися, музика лунала, а єноти весело ганялися один за одним із маленькими склянками лимонаду.
— Якщо десь біда, лише гавкни — ми поруч! — вигукнув Гонщик.
І під яскравим літнім сонцем Бухта Пригод знову наповнилася сміхом і радістю.
Бажаєте більше цікавих історій про Щенячий Патруль, радимо прочитати Щенячий Патруль та Магічне Дерево або Щенячий Патруль на допомогу в космосі.
