Жила-була на великій кухні маленька срібляста ложечка, яка мала ім’я Лола. Вона була найменшою серед усіх ложок і завжди мріяла про великі пригоди.
Одного ранку, коли всі люди ще спали, Лола вирішила подорожувати по кухні. Вона тихенько зіскочила з полиці та опинилася на підлозі.

— Ой, як тут великий світ! — здивувалася Лола і покотилася до холодильника.
Перша зустріч: Молочко
Біля холодильника стояла скляночка молока.
— Привіт! — весело привіталася Лола. — Я ложечка Лола, а ти хто?
— Я Молочко Моля, — відповіло молоко м’яким голосом. — Я біле, як хмаринка, і дуже корисне для малюків. Допомагаю їм рости великими та сильними!

Лола обережно торкнулася молочка і посміхнулася:
— Яке ти ніжне і солодке! Мені подобається з тобою дружити!
Друга зустріч: Медик
Далі Лола покотилася до полиці, де стояла баночка меду.
— Дзижж-дзижж! — загудів Мед Медович. — Привіт, маленька ложечко! Я золотистий мед, мене зробили працьовиті бджілки. Я солодший за цукерки і лікую горлечко!
Лола з цікавістю підійшла ближче:
— Вау, як ти красиво блищиш! А чому ти такий липкий?
— Тому що я особливий! — гордо відповів мед. — Коли діточки мене їдять, я даю їм енергію для ігор і веселощів!

Третя зустріч: Каша
У каструльці на плиті булькала гаряча каша.
— Буль-буль-буль! — весело булькнула Каша Катя. — О, маленька ложечка! Я вівсяна каша! Дивись, як я граюся з бульбашками!
— Привіт, Катю! — замахала Лола. — А чому ти така гаряча?
— Тому що я щойно зварилася! Я ситна і смачна, особливо з маслом і медом. Діти від мене стають розумними і здоровими!
Четверта зустріч: Яблучко
На столі лежало червоне яблуко, яке весело гойдалося.
— Привіт-привіт! — заспівало Яблучко Яша. — Я хрусткe і соковите! У мені багато вітамінів, які роблять щічки рожевими, а зубки білими!
Лола підстрибнула від радості:
— Ой, яке ти кругле і красиве! А що це за вітаміни?
— Це такі маленькі помічники, — пояснило яблучко, — вони живуть у мені та допомагають дітям не хворіти!
П’ята зустріч: Супчик
У великій каструлі плавали овочі в ароматному бульйоні.

— Шурх-шурх! — заговорив Суп Семен. — Привіт, ложечко! Ми – це велика дружна сім’я: морквинка, картопля, цибулина і петрушка. Разом ми робимо смачний супчик!
— Ого, як вас багато! — здивувалася Лола. — А чому ви всі разом?
— Тому що разом ми сильніші і смачніші! — відповіли овочі хором. — Кожен з нас дає щось особливе: морквинка – солодкість, картопля – ситність, а петрушка – аромат!
Повернення додому
Коли сонечко почало заглядати у вікна, Лола зрозуміла, що пора повертатися на своє місце. Вона попрощалася з усіма новими друзями:
— Дякую вам за чудову подорож! Тепер я знаю, як багато смачної і корисної їжі живе на нашій кухні!
— А ми тепер знаємо, що є маленька ложечка, яка нам допомагає потрапляти до дітей! — відповіли всі разом.
Лола повернулася на свою полицю, але тепер вона знала велику таємницю: кожна їжа особлива і корисна, а її робота – допомагати малюкам скуштувати всі ці смачні скарби.
З того дня Лола завжди з радістю йшла на допомогу, коли треба було нагодувати дітей, адже тепер вона знала, що кожна ложка їжі – це маленька пригода і велика користь!
Поради для розповідання:
- Робіть різні голоси для кожного персонажа
- Показуйте руками, як котиться ложечка
- Запитуйте: “А що їсть наш малюк з ложечкою?”
- Можна показувати справжню їжу під час читання
- Повторюйте улюблені моменти дитини
Ця казка чудово працює як для заохочення до їжі, так і просто для розваги перед сном.