Одного осіннього ранку маленький їжачок Хрумчик прокинувся від теплого промінчика сонця. Осінь вже постукала в лісові двері, а це означало, що час готувати запаси на зиму.
— Треба знайти щось смачненьке! — подумав їжачок і почимчикував до лісової галявини.
Раптом він побачив під великим яблуневим деревом кругле червоне яблуко.
— Ой, яке гарне! І напевно дуже смачне! — зрадів Хрумчик.
Та ось біда — яблуко було важким, і їжачкові було складно котити його до своєї нірки. Він спробував штовхати його носиком, але воно знову й знову відкочувалося.
— Що ж робити? — замислився їжачок.
Аж тут налетів вітерець, і яблуко покотилося прямо до нього. Їжачок нахилився, і раптом яблуко причепилося до його колючок!
— Оце так диво! — засміявся їжачок.

Весело крокуючи додому, він зустрів зайчика.
— Ой, Хрумчику, ти не бачив чогось смачненького? Я так зголоднів! — сумно сказав зайчик.
— Звісно! Ось, тримай шматочок яблучка! — і їжачок відкусив для друга скибочку.
Трохи далі він зустрів білочку.
— Ой, їжачку, а чим це ти так смачно пахнеш? — запитала вона.
— Це моє яблучко! Хочеш скуштувати? — запропонував Хрумчик.
— Дуже! — зраділа білочка, і їжачок поділився ще одним шматочком.
Так, по дорозі додому, Хрумчик пригостив і мишеня, і пташку, але коли дістався нірки, на його колючках усе ще залишалося пів яблука!
— От і чудово! — задоволено сказав їжачок і з насолодою з’їв свою частинку.
Йому було приємно знати, що він не лише назбирав собі запаси, а й зробив друзів щасливими.
Для найменших дітей чудово підійдуть казки «Рукавичка» та «Ріпка», адже вони мають простий і зрозумілий сюжет, багато повторень і веселих персонажів. «Рукавичка» захоплює малюків тим, як різні звірята знаходять собі затишний будиночок, а «Ріпка» навчає важливості дружби та спільної праці. Завдяки ритмічності та повторюваним фразам дітки легко запам’ятовують історії й можуть навіть самі їх розповідати.