Один хлопець вирушив на базар, несучи кошик із яйцями. Йде він дорогою та розмірковує вголос:
— Несу три сотні яєць. Продам їх по монеті за кожне — отримаю триста монет. За ці гроші куплю порося, вигодую його, і воно приведе дванадцять малих свинок. Вирощу їх, і кожна народить ще по дюжині поросят. Вигодую весь цей гурт і продам. А тоді куплю собі гарного коня та буду їздити, як пан.
Замріявся хлопець, не помітив, як палка зісковзнула з плеча. Кошик впав на землю, яйця розбилися. Він схопився за голову й зітхнув:
— От лихо! Усе моє багатство пропало!
Почав він підбирати ті яйця, що залишилися цілими, аж тут помітив, що за ним іде незнайомець. Хлопцю стало соромно, і він запитав:
— Скажи, відколи ти йдеш слідом за мною?
Чоловік усміхнувся й відповів:
— Відтоді, як ти почав багатіти, і аж до того моменту, поки все не пішло прахом.
Мораль казки: не варто забувати про реальність і бути занадто захопленим мріями, адже неуважність може призвести до втрати того, що вже маєш.
Український народ завжди був мудрий, і в його казках зберігається глибока життєва мудрість. Вони передають нам уроки про правильні вчинки, цінності та моральні орієнтири. Читайте більше українських народних казок — адже через них ми пізнаємо не тільки цікаві історії, а й отримуємо важливі поради, які допомагають нам бути кращими і мудрішими в житті.
