Йшов одного разу перехожий дорогою, побачив біля шляху трьох незнайомців і каже їм:
— Добрий день! — і пішов далі.
А ті троє почали між собою сперечатися, кому з них він побажав доброго дня. Сперечалися, сперечалися, а тоді вирішили догнати перехожого й запитати.
— Скажи, будь ласка, кому з нас ти побажав доброго дня?
Чоловік зупинився, здивувався та питає:
— А хто ви такі будете?
Один із них відповідає:
— Я — Сонце.
Другий каже:
— А я — Мороз.
А третій усміхається:
— А я — Вітер!

Подумав чоловік і відповідає:
— Ну, якщо так, то це я Вітру сказав!
Сонце аж засяяло від образи:
— Я тобі в жнива так припікатиму, що не знатимеш, де сховатися!
А Вітер йому:
— Не бійся! Я тоді подую холодком, і людині стане легше.
Мороз усміхнувся:
— Ну, а я взимку тебе так заморожу, що будеш тремтіти від холоду!
Та Вітер не розгубився:
— Якщо ти, Морозе, почнеш морозити, то я не стану дути – от і не замерзне людина!
Так Вітер показав, що він не менш важливий, ніж Сонце і Мороз, адже вміє як допомагати, так і захищати.
Український народ завжди славився своєю мудрістю, яка передавалася через покоління. У кожній казці, яку створювали наші предки, закладені глибокі істини та поради для життя. Наприклад, у казках часто зустрічаються теми про важливість доброти, працьовитості, справедливості та чесності. У казці “Колобок” ми вчимося бути обережними та не довіряти обіцянкам. У “Івасик-Телесик” герої показують, як важливо бути сміливим і вірним рідним. “Лисиця та журавель” нагадує про важливість взаємної поваги, У казці “Мудра дівчина” відображена сила розуму та терпіння, коли героїня своїми знаннями та спокійним розумом вирішує складні завдання та знаходить рішення в найскладніших ситуаціях.. Через ці історії народ навчався, як діяти в складних ситуаціях і знаходити вихід навіть у найскладніших обставинах.
Мудрість українського народу завжди була закарбована в словах народних казок, що несуть в собі силу традицій і духовної спадщини.