Жила-була в маленькому селі дівчинка Марійка. Вона дуже любила весну — її теплі промені, спів пташок і перші квіти, які так гарно пахли. А ще Марійка обожнювала 8 березня, бо це був день, коли вона могла подарувати мамі букетик і сказати, як сильно її любить. Але цього року, у лютому, щось пішло не так.
Настав кінець зими, а за вікном усе ще лежав сніг. Дерева стояли голі, пташки мовчали, і жоден пролісок не пробився крізь холодну землю. Марійка занепокоїлася: “Як же я привітаю маму без весни? Де квіти, де тепло?” Вона вирішила, що це не просто так, і вирушила на пошуки Весни.
Початок пригоди
Марійка одягла теплу куртку, взяла свій улюблений рожевий шарф і пішла до лісу. Там вона зустріла своїх друзів — Зайчика з довгими вухами, Горобчика з веселим голосом і Їжачка. Усі вони теж сумували за весною.
— Весна десь заснула, — сказав Горобчик, тремтячи від холоду. — Я чув, як старий Мороз хвалився, що цього року він її перехитрив.
— Тоді ми мусимо її знайти! — рішуче заявила Марійка. — Без Весни не буде свята.
Друзі погодилися, і команда вирушила в дорогу. Їжачок запропонував шукати Весну в Долині Снів — чарівному місці, де, за легендою, відпочивали пори року.
Зимові чари Мороза
Дорога до Долини Снів була непростою. Старий Мороз залишив по собі три перешкоди, щоб ніхто не зміг розбудити Весну. Першою була Крижана Стіна — висока, блискуча й холодна, як лід у морозилці.
— Як нам її подолати? — задумався Зайчик, постукуючи лапкою по снігу.
Марійка помітила, що стіна тане там, де падають її сльози від холоду.
— Нумо співати теплу пісню! — запропонувала вона.
Горобчик затягнув веселу мелодію, Марійка підхопила, а Зайчик застрибав у ритмі. Навіть Їжачок забриньчав ложечкою об камінчик. Від їхнього тепла й радості Крижана Стіна розтанула, і друзі пішли далі.
Другою перешкодою був Сніжний Вихор — холодний вітер, що кружляв і не давав іти вперед.
— Він хоче нас заморозити! — закричав Горобчик, ховаючи дзьоб під крило.
Тут Їжачок дістав свою ложечку й почав махати нею, ніби диригент. Вихор закрутився ще сильніше, але раптом… перетворився на сніжинки, які осіли на землю, мов пухнастий килим.
— Я й сам не знав, що ложечка чарівна, — здивувався Їжачок.
Третьою пасткою була Темна Хмара, яка закрила сонце й шепотіла: “Повертайтеся додому, Весни не буде!” Але Марійка згадала про свій рожевий шарф. Вона підкинула його в небо, і яскравий колір розігнав хмару, пропустивши сонячні промені.
Зустріч із Весною
Нарешті друзі дісталися до Долини Снів. Там, під великим дубом, спала Весна — гарна дівчина в зеленій сукні, з вінком із бруньок на голові. Її огорнула срібляста ковдра, яку Мороз начаклував, щоб вона спала до травня.
— Весно, прокинься! — гукнула Марійка. Але Весна лише зітхнула уві сні.
— Треба щось тепле й радісне, — сказав Зайчик.
Горобчик заспівав свою найкращу пісню про квіти, Зайчик затанцював, а Їжачок знову задзвенів ложечкою. Марійка ж дістала з кишені маленьку листівку, яку зробила для мами, і поклала її біля Весни.
— Ми так хочемо свята, Весно. Допоможи нам! — прошепотіла вона.
Від тепла дружби й листівки срібляста ковдра розтанула. Весна повільно розплющила очі й усміхнулася:
— Дякую, що розбудили мене. Мороз заманив мене в сон, але ваша радість сильніша за його чари!
Весна повертається
Весна підвелася, махнула рукою — і ліс ожив. Сніг розтанув, зацвіли проліски, дерева вкрилися бруньками, а пташки заспівали хором. Усе стало таким яскравим, що навіть старий Мороз, підглядаючи з-за хмари, зітхнув і вирішив більше не пустувати.
Коли Марійка повернулася додому, у руках вона тримала букет перших весняних квітів. 8 березня стало найтеплішим і найрадіснішим днем — не лише для неї й мами, а й для всіх, хто чекав весну.
— А знаєте, — сказала Марійка друзям, — ми не просто розбудили Весну. Ми подарували свято всьому світу!
І з того дня в селі казали: якщо весна запізнюється, треба лише заспівати, затанцювати й подарувати комусь краплинку тепла — і вона обов’язково прокинеться.
Рекомендуємо прочитати англійську казку «Солодка каша» – захопливу історію про чарівний горщик, який варить кашу без зупинки. Ця казка навчить малюків, що навіть магія потребує мудрості! 😊
