У далекій-далекій долині, де світанки вкривали землю рожевим світлом, а вечори наповнювали небо міріадами зірок, жив маленький динозавр Рекс. Він був не таким, як інші тиранозаври – замість того щоб гарчати й лякати всіх навколо, він мріяв про пригоди, дружбу і… чарівні зірки!
Щоночі Рекс виходив на пагорб і дивився в небо, шукаючи найбільшу і найяскравішу зірку. Він вірив, що якщо зможе доторкнутися до неї, то здійсниться його найбільша мрія – навчитися літати!
– «А що, якщо я справді зможу?» – шепотів він собі, розмахуючи маленькими лапками, ніби це були крила.
Одного вечора, коли небо спалахнуло особливо яскравими вогниками, одна зірка раптом затріпотіла і впала прямо перед ним. Це була не проста зірка – вона палахкотіла м’яким золотавим світлом і лагідно усміхалася.
– «Ти шукав мене?» – запитала вона.
Рекс не міг повірити своїм очам!
– «Так! Я хочу літати, як птеродактиль! Хочу бачити світ зверху і відчувати вітер у лапах!»
Зірка замислилася.
– «Я можу подарувати тобі крила, але ти повинен пообіцяти одну річ – використовувати їх тільки для добра!»
Рекс кивнув, і зірка злетіла, осипаючи його золотим пилом. У ту ж мить у нього за спиною з’явилися справжні, сяючі крила!
Він махнув ними і… піднявся в небо! Вперше в житті Рекс літав! Він бачив свою долину згори, вітався з птеродактилями та навіть заглянув у вулкан, який парував після дощу.
Відтоді він став Рексом-Захисником. Якщо комусь потрібна була допомога – він прилітав, немов блискавка. А щоночі, перед тим як заснути, дякував чарівній зірці за її дар і обіцяв ніколи не забувати, що справжня магія – це добрі вчинки.
