Одного похмурого дня на місто, де жила Свинка Пеппа, налетів дощ. Краплі стукали по даху, а калюжі в саду ставали дедалі більшими. Пеппа з Джорджем сиділи вдома, коли Джордж раптом скрикнув:
— Мій м’яч! Де мій улюблений м’яч?
Він кинувся шукати — під столом, за кріслом, у кошику з іграшками — але м’яча ніде не було. Джордж засмутився і навіть трохи зарюмсав:
— Він пропав назавжди!
Пеппа глянула на братика й рішуче сказала:
— Не хвилюйся, Джорджику! Я стану детективом і знайду твій м’яч. Це буде справжня пригода!
Вона побігла до шафи, дістала свій червоний плащ і капелюх, схожий на той, що носять детективи в книжках. Потім зателефонувала друзям — Сюзі Овечці, Денні Собачці та Ребецці Кролиці.
— У нас таємниця! — оголосила Пеппа. — Зник м’яч Джорджа, і ми мусимо його знайти. Зустрічаємося біля мого будинку!
Незабаром усі зібралися під великою парасолькою, яку тримала мама Свинка. Дощ лив як із відра, але детективів це не зупинило.
— Отже, — почала Пеппа, тримаючи в руках блокнот, — де ти бачив м’яч востаннє, Джорджику?
— У саду, коли я грав, — відповів Джордж, шморгаючи носом.
— Тоді перша підказка — сад! — сказала Сюзі. — Може, він застряг у кущах?
Друзі побігли до саду. Вони заглядали під кожен кущ, шукали в калюжах і навіть перевірили курник містера Півня. Але м’яча не було.
— Гав-гав! Може, його хтось украв? — припустив Денні. — Наприклад, лисиця!
— Лисиці не люблять дощ, — заперечила Ребекка, гризучи морквину. — Але я бачила, як Джордж учора заходив у будинок із м’ячем. Може, він десь усередині?
Пеппа задумалася.
— Хороша думка, Ребекко! Повертаємося до будинку. Шукаємо підказки!
Усі зайшли всередину, струшуючи краплі з парасольок. Пеппа очолила пошуки: Сюзі зазирнула під килим, Денні обнишпорив кухню, а Ребекка перевірила кошик із білизною. Джордж бігав за ними й повторював:
— Мій м’яч! Де мій м’яч?
Раптом Пеппа помітила щось дивне. Кіт сидів на дивані й дивився на них із хитрою посмішкою.
— Стоп! — вигукнула Пеппа. — А що під диваном?
Вона опустилася на коліна й зазирнула в темряву. І справді — там лежав зелений м’яч Джорджа, припорошений пилом.
— Знайшла! — радісно закричала Пеппа. — Таємницю розкрито!
Джордж підбіг, схопив м’яч і міцно його обійняв.
— Ура! Мій м’яч!
— Але як він туди потрапив? — здивувалася Сюзі.
— Мабуть, я випадково штовхнув його ногою, коли грав, — засміявся Джордж.
Денні гавкнув:
— Гав-гав! Отже, це не лисиця, а Джордж — головний підозрюваний!
Усі розсміялися. Мама Свинка принесла гаряче какао, і друзі сіли пити його, слухаючи, як дощ барабанить по вікнах.
— Я чудовий детектив, правда? — гордо сказала Пеппа.
— Так! — погодилися друзі. — І ми — найкраща команда!
Так закінчився дощовий день. М’яч Джорджа повернувся, а Пеппа зрозуміла, що з друзями жодна таємниця не страшна — головне, шукати разом.
Де знайти інші казки українською про Свинку Пеппу?
Радимо перейти за тегом казки про Свинку Пеппу та обрати історію, яка буде найбільш до вподоби. Приємного читання❤️
