
Розділене щастя
Євген Дмитренко Було це не так вже й давно — між учора і минулим роком. Але головне, що було. Тож, йшов собі ведмідь сердито мугикаючи під ніс. Сонце світить — а йому байдуже. Пташки співають — а він бурчить. Все не так йому і все не те. Та раптом, зустрів він щасливого єнота. Чи то, можливо, єнот […]
35
3хв.
4
0