Жила-була дівчина, дуже ледача й не хотіла прясти, хоч як мати її не вмовляла. Нарешті мати розсердилася, втратила терпіння і добре її відлупцювала, аж дівчина закричала на весь голос. Саме в ту мить повз проходила королева. Почувши плач, вона зупинилася, зайшла до хати й запитала матір, чому вона б’є дочку так, що чути навіть на вулиці.
Жінці було соромно зізнатися у ледарстві дочки, тож вона сказала:
— Не можу відтягнути її від прядіння: вона день і ніч за коловоротом, а я бідна й не можу дати їй стільки льону, скільки вона хоче.
Тоді королева відповіла:
— Я люблю звук прядки й завжди радію, коли чую її гудіння. Віддай мені свою дочку до замку — у мене льону вдосталь, хай пряде досхочу.
Мати була щаслива від такої нагоди, й королева забрала дівчину з собою.
У замку королева показала їй три кімнати, заповнені найкращим льоном під саму стелю.
— Ось, пряди мені цей льон, — сказала вона, — і коли все буде готове, отримаєш за чоловіка мого старшого сина. Ти хоч і бідна, та я не зважаю на це — працьовитість стане тобі за посаг.
Дівчина жахнулася, адже навіть за сто років щоденного прядіння від ранку до вечора вона б не впоралася. Залишившись сама, вона почала плакати й три дні просиділа без роботи.
На третій день королева прийшла й, побачивши, що нічого не зроблено, здивувалася. Дівчина виправдалася тим, що не могла взятися за роботу через тугу за домом і матір’ю. Королева повірила, але, йдучи, сказала:
— Завтра мусиш почати працювати.
Коли дівчина знову залишилася сама, вона не знала, що й робити. У розпачі підійшла до вікна й побачила трьох жінок. У першої була широка пласка ступня, у другої — величезна нижня губа, що звисала на підборіддя, у третьої — надзвичайно широкий великий палець. Вони зупинилися під вікном і запитали, чого вона хоче.
Дівчина розповіла про своє горе, а вони пообіцяли допомогти:
— Але запроси нас на своє весілля, не соромся нас, назви своїми двоюрідними сестрами й посади поруч із собою за столом. Якщо пообіцяєш, ми швидко спрядемо весь льон.
— Із радістю, — погодилася дівчина. — Тільки заходьте зараз і беріться до роботи.
Вони увійшли, дівчина звільнила місце в першій кімнаті, і прядіння почалося. Перша витягувала нитку й рухала педаль коловорота, друга змочувала нитку, третя скручувала й постукувала пальцем по столу — і щоразу на підлогу падав гарний клубок пряжі. Дівчина ховала прядильниць від очей королеви й показувала лише готові гарні нитки, отримуючи безліч похвал.
Коли перша кімната спорожніла, вони перейшли до другої, а потім до третьої. Нарешті роботу було завершено. Перед відходом жінки нагадали:
— Не забудь свою обіцянку — і матимеш із цього користь.
Дівчина повела королеву показати порожні кімнати та гори пряжі. Весілля було вирішено одразу. Наречений зрадів, що матиме таку майстровиту дружину, й щедро її вихваляв.
— У мене є три кузини, — сказала дівчина, — і вони дуже мені допомогли. Я хочу запросити їх на весілля й посадити за наш стіл.
Королева та наречений погодилися.
На бенкеті з’явилися три дивні жінки, і наречена привітала їх:
— Любі сестри, ласкаво просимо.
— Ой, — здивувався наречений, — чому твої родички такі страшні?
Він підійшов до першої й запитав:
— Чому у вас така широка пласка ступня?
— Від роботи педаллю, — відповіла та.
Запитав другу:
— Чому у вас така велика звисаюча губа?
— Від зволожування нитки язиком.
Запитав третю:
— Чому у вас такий широкий великий палець?
— Від скручування нитки.
Тоді наречений сказав, що відтепер його вродлива дружина ніколи не торкнеться прядки. І так вона назавжди позбулася нудної роботи з льоном.
Мораль казки
- Не завжди праця приносить успіх, якщо ти вмієш шукати нестандартні рішення. Дівчина не вміла прясти, але знайшла тих, хто допоміг.
- Вдячність важлива. Вона виконала обіцянку й запросила прядильниць на весілля.
- Зовнішність буває оманливою. “Потворні” риси жінок — результат їхньої праці, і це вплинуло на рішення нареченого.
- Кмітливість іноді цінніша за фізичну працю. Головна героїня уникла нудної роботи завдяки хитрості та домовленості.
Радимо прочитати казку “Про розумного лікаря“ — це тепла й мудра історія, яка показує, що справжній розум полягає не лише у знаннях, а й у вмінні знаходити нестандартні рішення там, де інші опускають руки.
Вона надихає дивитися на проблему з різних боків і нагадує: кмітливість та доброта можуть врятувати ситуацію навіть у найскладніший момент.
