🐾 Зустріч, яка змінила все
У великому місті жив собака-далматинець Понґо. Він був розумним і дуже відданим своєму господарю Роджеру. Одного вечора, коли Роджер грав мелодію на піаніно, Понґо сів поруч і прошепотів:
— Роджере, мені здається, нам бракує в домі ще когось. Я — собачої подруги, а ти — дружини.
Роджер посміхнувся і погладив його:
— Можливо, ти правий, друже. Треба шукати любов!
І якось у парку вони зустріли прекрасну жінку Аніту, а з нею — граціозну далматинку Перліту.
— О, яка красива собачка! — захоплено сказала Аніта, гладячи Перліту.
Понґо і Перліта миттєво зрозуміли одне одного.
— Ти, напевно, Понґо? — тихо промовила Перліта.
— І я тебе довго чекав! — відповів Понґо.
Так почалася їхня велика дружба та любов.
🐕 Щаслива родина поповнюється
Понґо і Перліта стали батьками 15 чарівних цуценят. Усі були здорові і веселі. Роджер з Анітою були неймовірно щасливі.
— У нас справжня собача родина! — радісно казав Роджер.
😈 Темна загроза: Круелла де Віль
Та радість тривала недовго. У місті почали ходити страшні чутки.
— Круелла де Віль — жінка з шаленими очима — хоче викрасти далматинців, щоб зробити з них хутро для пальто! — тривожно говорили люди.
Одного вечора сталося жахливе: зникли 99 цуценят-далматинців! Серед них — і 15 малюків Понґо і Перліти.
— Вони в руках Круелли! — сумно сказав Понґо.
🖤 Секрети Круелли де Віль: чому вона хоче хутро?
Круелла де Віль була дуже відомою модницею, але з дуже холодним і жорстоким серцем. Вона мріяла про найкрасивіше хутряне пальто у світі — таке, щоб усі заздрили їй і дивилися з подивом.
Але не просто хутро — вона хотіла хутро саме з далматинських цуценят, бо їхні плями робили кожне хутро унікальним і дуже стильним. Для Круелли це було не про любов до тварин, а про бажання мати щось рідкісне і розкішне, що підкреслювало б її владу та красу.
🌙 Таємниця 99 викрадених цуценят
Понґо і Перліта стояли в темному лісі, коли до них тихо підлетіла стара сова. Вона дивилася на них своїми мудрими очима і сказала:
— Це не лише ваші малюки, — прошепотіла сова. — Круелла викрала цуценят з усього міста, а навіть і з ферми за річкою. Вона зібрала їх усіх, хто був настільки беззахисний, щоб стати частиною її страшного хутряного пальта.
Понґо поглянув на Перліту і відчув, як його серце наповнюється рішучістю.
— Ми маємо врятувати не тільки своїх дітей, — сказав він, — а всіх цих маленьких друзів. Вони — одна велика собача сім’я, і ми не можемо їх залишити у біді.
Перліта м’яко схилила голову:
— Разом ми сильніші, і разом ми їх визволимо!
І так почалася їхня відважна місія — рятувати не просто цуценят, а всю велику дружню родину.
⚡ Вирушаємо на порятунок
Понґо і Перліта почали небезпечну подорож: вони бігли по дахах, перепливали річки, просили допомоги у гусей, коней, кішок і фермерських собак.
— Всі мають знати, що далматинці в біді! — гавкав Понґо.
🖤🐾 Ніч втечі: план порятунку і небезпечний ризик
Понґо й Перліта стояли в тіні старого маєтку Круелли, слухаючи, як всередині плакали й нявкали викрадені цуценята.
— Перліто, — прошепотів Понґо, — це наш шанс. Я відволікатиму Круеллу, а ти звільниш малюків.
— Ти впевнений? — тихо спитала Перліта, хвилюючись.
— Мусимо ризикнути. Вони чекають на нас.
Понґо глибоко вдихнув і почав голосно гавкати. Його голос лунав у темряві, розбудивши лиходійку.
— Хто тут?! — закричала Круелла, вибігаючи з кімнати.
— Це я, Понґо! Ти не зможеш утримати нас! — відважно гавкнув він.
У той момент Перліта, непомітно для всіх, пробралася до кімнати, де тримали цуценят.
Вона тихо кликала їх:
— Малята, тихенько, ідіть за мною!
Цуценята підбігли до дверей, побачивши маму, і почали вибігати назовні.
— Ш-ш-ш! — шепотіла Перліта, намагаючись не допустити шуму.
Але раптом пролунало:
— Гав! Хто там?!
Понґо швидко повернувся, щоб відволікти охоронців.
— Біжіть швидше! — крикнула Перліта.
Щоб не впізнали їх по плямах і не впіймали назад, всі цуценята вивалялися у сажі, що лежала неподалік — тепер вони стали схожими на великі чорно-білі грудки.
— Ой, як ми виглядаємо! — сміявся один із малюків.
— Але краще так, ніж у лапах Круелли! — відповіла Перліта.
Понґо і Перліта з усіма малюками вибігли у морозну ніч, а вдалині пролунали злі крики Круелли.
— Ми вільні! — зраділи вони всі разом.
🎉 Повернення додому
Роджер і Аніта були шоковані, але щасливі, побачивши всіх далматинців.
— У нас тепер справжня велика сім’я! — усміхнувся Роджер.
Вони переїхали за місто і створили рай для собак.
Щасливий кінець і новий початок
Понґо подивився на далекі горизонти і сказав:
— Круелла де Віль десь поруч, але разом ми непереможні!
🌟 І жили вони всі щасливо, бігали по полях, весело гавкали і більше ніколи не бачили Круеллу.
Цікаво знати про «101 далматинець»:
Книгу «101 далматинець» (The Hundred and One Dalmatians) написала Доді Сміт (Dodie Smith), англійська письменниця.
📖 Рік публікації книги: 1956
🎨 Оригінальна назва: The Hundred and One Dalmatians
🐶 У книзі йдеться про подружжя далматинців Понґо і Місіс, які рятують своїх щенят і ще багатьох інших цуценят від зловісної Круелли де Віль.
🎬 Walt Disney Studios адаптували роман у мультфільм «101 Dalmatians» у 1961 році. Це була одна з перших анімацій, де активно використовувалася новітня на той час технологія ксерографії — щоб зекономити на промальовці 101 собаки!
