Давним-давно в розкішному замку жив прекрасний, але себелюбний і грубий принц. У нього було все, про що тільки можна мріяти, але його серце залишалося холодним, а душа — байдужою.
Слуги принца — стрункий і дотепний Люм’єр та кругловидий, ретельний Клоксворт — робили все можливе, щоб догодити своєму панові. Однак принц турбувався лише про своє відображення в дзеркалі, байдужий до турбот інших.
Одного разу, під час сильної грози, до замку прийшла стара жебрачка. Вона попросила притулку, пропонуючи натомість чарівну троянду. Але принц, сповнений гордині, зневажливо висміяв її і вигнав із замку.
“Пам’ятай: справжня краса — всередині нас”, — сказала стара перед тим, як розкрити свою справжню сутність. Жебрачка виявилася могутньою чарівницею.
Розгнівана байдужістю принца, вона наклала на нього прокляття, перетворивши його на страшне чудовисько. Замок і його мешканці теж були зачаровані. Єдиним вікном у зовнішній світ для принца стало магічне дзеркало.
Чарівниця залишила принцу зачаровану троянду, яка мала цвісти до його двадцять першого дня народження. Прокляття можна було зняти лише за умови, що принц навчиться любити і зможе знайти когось, хто покохає його у відповідь, до того, як впаде остання пелюстка. Якщо цього не станеться, він назавжди залишиться чудовиськом.
Минали роки, а надія все більше згасала…
Одного разу на головній площі села, неподалік від замку, зустрілися чарівна дівчина Белль і самовпевнений красень Гастон. Белль, занурена у читання книги, навіть не помітила Гастона. А от він відразу звернув на неї увагу.
“Ця дівчина стане моєю дружиною!” — впевнено вирішив він, зачарований її красою.
Коли Белль повернулася додому, її батько Моріс, трохи дивакуватий, але талановитий винахідник, саме закінчував свій останній винахід.
“Ой, тату, яка дивовижна річ! Я впевнена, ти неодмінно здобудеш перший приз на ярмарку!” — радісно вигукнула Белль.
Наступного ранку Моріс завантажив свій винахід на візок і вирушив у велике місто, сповнений надії. Однак шлях виявився непростим: раптово зіпсувалася погода, опустився густий туман, і старий загубив дорогу.
Невдовзі неподалік завили вовки. Зляканий кінь рвонув уперед, скинувши Моріса з візка. Старий впав на землю, опинившись сам на сам із темним лісом та небезпекою, що причаїлася в тіні…
Рятуючись від вовків, він забирався дедалі глибше в ліс. Побачивши похмурий старовинний замок, він підійшов до воріт і постукав. Не дочекавшись відповіді, Моріс штовхнув незачинені ворота і ввійшов усередину.
Який же був його подив, коли він побачив свічник, який вклонився йому і сказав людським голосом:
«Здрастуйте, добра людина».
Тут з тіні вийшов камінний годинник і пробурчав: «Люм’єре, ти ж знаєш, що господар не велів нікого пускати!»
На це чайник відповів :
«Ну, якщо ця людина вже увійшла, Клоксворте, ми повинні бути з нею ввічливі». Дивні істоти посадили старого в крісло, нагодували та напоїли.
Раптом щось величезне й страшне увірвалося до кімнати та нависло над Морісом.
«Мені не потрібні чужинці у моєму замку!» — прогарчало Чудовисько, підхопило Моріса і потягло його до в’язниці.
Тим часом Белль, залишившись сама вдома, стикнулася з неприємністю. Самовпевнений і пихатий Гастон безцеремонно вдерся до її оселі та почав надокучати.
“Виходь за мене заміж, Белль, і ти будеш найщасливішою дівчиною у світі!” — настирливо заявив він.
Та коли Гастон спробував її поцілувати, Белль спритно ухилилася, і він, утративши рівновагу, опинився просто в болоті біля дому.
Белль не стрималася й розсміялася.
Гастон обурено глянув на неї й пробурчав:
“Коли ти станеш моєю дружиною, я більше не дозволю тобі сміятися з мене!”
Підвівшись, він похмуро пішов геть.
Раптом Белль побачила, що до двору повернувся їхній кінь — сам, без батька та візка.
“О, ні!” — вигукнула вона. — “Щось сталося! Батько, мабуть, впав і міг поранитися!”
Не гаючи часу, Белль швидко накинула плащ, сіла верхи на коня й помчала на його пошуки.
«Швидше! Відвези мене до батька», — сказала дівчина.
Кінь зрозумів, чого від нього хочуть, і вже за кілька годин вони опинилися біля таємничого замку.
– Тату, де ти? — невтомно кричала Белль.
Вона обшукала весь замок, поки нарешті не знайшла свого нещасного батька, замкненого у в’язниці.
Але перш ніж батько встиг попередити дочку про небезпеку, за її спиною вже виникло величезне розлючене чудовисько.
Хоча дівчина була сильно налякана, вона взяла себе в руки і сказала:
— Звільніть мого батька, він стара людина, візьміть мене замість нього.
— Ти маєш заприсягтися, що залишишся тут назавжди! — проревіло Чудовисько.
— Клянуся! – відповіла Белль, придушивши страх.
— Ні, Белль! — закричав батько, але було запізно.
Чудовисько схопило його і виставило із замку.
Батько Белль поспішив повернутися до села.
Увійшовши до корчми, він почав розповідати всім, що Белль у полоні у моторошного монстра, але люди вирішили, що він просто божевільний, і не стали йому допомагати.
А в цей час мешканці замку: чайник Місіс Заварка, її синочок чайна чашка на ім’я Скалочка, свічник Люм’єр і камінний годинник Клоксворт, — щосили втішали Белль.
Вони намагалися умовити Чудовисько поводитися ввічливіше.
— Хазяїне,— говорив Люм’єр,— може, ця дівчина зможе зруйнувати чари?
— Марно, — відповіла Чудовисько, — ніхто й ніколи не полюбить таке чудовисько, як я!
Але в наступні дні Чудовисько все ж таки постаралося стати гостинним господарем.
Вони з Белль гуляли у саду, оглядали величезну бібліотеку замку.
На подяку дівчина почала вчити Чудовисько хорошим манерам.
Якось увечері, після смачної вечері, під час якої Белль показувала Чудовиську, як користуватися ложкою, а потім вчила танцювати, Чудовисько запитало:
— Белль, скажи, тобі добре в мене?
— Так, але я б хотіла, хоч на мить побачити свого батька! – відповіла вона.
— Це можна влаштувати, – сказало Чудовисько і пішло за магічним дзеркалом.
Подивившись у дзеркало, Белль жахнулася: батько блукав глухим лісом, гукаючи її.
— Тату! – Закричала вона.
— Ти потрібна йому, — сумно промовила Чудовисько. – Я відпускаю тебе. Візьми чарівне дзеркало з собою, щоб час від часу бачити та згадувати про мене.
За допомогою дзеркала Белль знайшла свого батька та привела його додому. Він був щасливий знову побачити свою дочку.
Раптом пролунав стукіт у двері. Це селяни на чолі з Гастоном прийшли, щоб забрати бідного старого Моріса в лікарню.
— Цей старий зовсім здурів, він увесь час твердить про якесь величезне чудовисько, — підганяв усіх Гастон.
— Мій батько не зійшов з розуму, Чудовисько дійсно існує! – закричала Белль і показала їм Чудовисько в дзеркалі.
Тоді селяни на чолі з Гастоном вирушили на пошуки потворного Чудовиська, щоб убити його.
Белль відчайдушно намагалася дістатися до Чудовиська швидше і попередити його.
Гастон піднявся на стіну замку, щоб битися з Чудовиськом, а решта увійшли до замку. Але там на них чекав сюрприз: слуги зустріли неприятеля у всеозброєнні, готові до оборони!
Селяни були настільки злякані, що коли годинник скомандував: «В атаку!» — вони просто розбіглися, куди очі дивляться, не пам’ятаючи себе від страху.
А тим часом Гастон нарешті знайшов Чудовисько.
— То це ти той монстр, що викрав Белль! – Закричав він.
— Якщо ти друг Белль, йди, і я не завдам тобі шкоди, — відповіла Чудовисько.
Але серце Гастона було сповнене ненависті і злості, і він почав бійку.
В цю мить на подвір’я замку забігла Белль.
«Зупиніться!» — закричала вона і кинулась на мур. Чудовисько повернулося до неї:
— Белль ти повернулася! — сказало воно і обійняло дівчину.
Це ще більше роздратувало Гастона, адже він вважав Белль майже своєю дружиною! Він витяг кинджал і що було сил вдарив Чудовисько в спину.
Чудовище, що спливало кров’ю, різко обернулося, щоб витягнути кинджал.
…але випадково зачепило своєю сильною лапою лиходія Гастона і зіштовхнуло його зі стіни. Далеко внизу Гастон хряпнувся на кам’яні плити.
Белль підбігла до Чудовиська і обхопила його величезну кудлату голову. “Ні, ні, ти не можеш померти, я люблю тебе”, – крізь сльози повторювала вона і поцілувала його.
Поцілунок Белль і її слова зробили неймовірне: Чудовисько, що вмирало, перетворилося на прекрасного молодого принца, цілого і здорового!
Після того як Белль зруйнувала чаклунські чари, всі мешканці замку знову набули людського вигляду. Принц розповів Белль про чарівницю та її прокляття. Він поклявся, що ніколи більше не буде жорстоким і пихатим.
Кохання Белль назавжди змінила його. Невдовзі красуня Белль і колишнє Чудовисько, яке стало чудовим великодушним принцом, справили весілля.
І жили вони довго та щасливо!
Чим відрізняється “Красуня і Чудовисько” у версії Діснея від класичної казки?
“Красуня і Чудовисько” у версії Діснея та оригінальної казки Шарля Перро мають спільну основу, але суттєво різняться у деталях, стилістиці та акцентах. Ось основні відмінності:
1. Джерела та версії
- Шарль Перро: Хоча Перро є відомим казкарем, “Красуня і Чудовисько” не є його оригінальним твором. Казка була популяризована Ґабріеллою-Сюзанною де Вільнев (1740) і скорочена та адаптована Жанною-Марі Лепренс де Бомон (1756). Її версія стала класикою.
- Дісней: У 1991 році студія Disney випустила анімаційний фільм, який заснований на адаптації де Бомон, але значно модернізований для сучасної аудиторії.
2. Персонажі
- Красуня (Белль):
- У казці де Бомон Красуня — проста, скромна і слухняна дівчина, яка виконує свій обов’язок. Її основна риса — готовність до самопожертви заради батька.
- У версії Діснея Белль — розумна, незалежна й мрійлива. Вона прагне пригод і хоче більшого, ніж просто життя у своєму селі.
- Чудовисько:
- В оригінальній казці його персонаж не розкривається детально. Чудовисько більше символізує випробування, яке Красуня має пройти.
- У фільмі Чудовисько має складний характер. Він спочатку грубий і сердитий, але поступово розкривається як вразливий і добрий.
- Додаткові персонажі:
- У казці батько Красуні відіграє важливу роль, тоді як у версії Діснея акцент зміщується на слуг замку (Люм’єр, Клоксворт, місіс Поттс), які були зачаровані разом із принцом.
3. Сюжетні акценти
- У казці:
- Чудовисько не лякає Красуню, а швидше викликає в неї співчуття. Взаємна довіра і повага розвиваються поступово.
- Основна увага зосереджена на моральних уроках: внутрішня краса важливіша за зовнішню, а чесноти й жертовність завжди винагороджуються.
- У фільмі Діснея:
- Додаються драматичні конфлікти, як-от суперництво між Чудовиськом і Гастоном.
- Белль і Чудовисько проходять через більш виразний розвиток відносин: від ворожнечі до дружби і кохання.
4. Романтична лінія
- У казці Красуня погоджується на шлюб із Чудовиськом через обов’язок і співчуття.
- У Діснея їхня любов розвивається природно, заснована на спільних цінностях і поступовому розкритті особистостей.
5. Магія
- В оригінальній казці магія залишається загадковою і більше зосереджена на троянді, як символі кохання.
- У Діснея магія набуває яскравих деталей: зачаровані предмети, ефекти закляття й драматичне завершення із падінням останньої пелюстки.
6. Фінал
- У казці Чудовисько перетворюється на принца одразу після згоди Красуні на шлюб.
- У Діснея це кульмінація, підсилена емоційною сценою, де Белль визнає своє кохання, і закляття зникає.
7. Теми та мораль
- Оригінал: Зосереджений на уроках доброчесності, терпіння й важливості внутрішньої краси.
- Дісней: Підкреслює особистісне зростання, взаємну повагу й важливість самовдосконалення.
Версія Діснея — це адаптація для сучасної аудиторії, яка додає більше динаміки, гумору та емоційного розвитку, тоді як оригінал — моральна притча про доброчесність і жертовність.
