Жила-була маленька червона машинка на ім’я Бібі. Вона була найшвидшою і найяскравішою машинкою у всьому місті. Бібі дуже любила їздити по дорогах, допомагати іншим і завжди мріяла про великі пригоди.
Одного дня, коли сонечко тільки прокидалося і перші промені торкнулися землі, Бібі виїхала зі свого гаража. Вона весело гуділа своїм клаксончиком:
— Бі-бі! Бі-бі! Пригоди, я вже тут!
На дорозі Бібі зустріла старого зеленого тракторця на ім’я Тошко. Він повільно їхав і виглядав дуже втомленим.
— Привіт, Тошко! Що сталося? — запитала Бібі.
— Ой, Бібі, мені потрібно довезти ці овочі на ярмарок, але я зовсім не встигаю, — зітхнув Тошко.
Бібі одразу вирішила допомогти.
— Не хвилюйся, Тошко! Я допоможу тобі! Бі-бі! Поїхали разом!
Машинка Бібі зачепила причіп із овочами й помчала вперед. Вона їхала швидко, але обережно, щоб жоден помідорчик чи морквинка не випали з причепа.
Дорогою вони зустріли маленький жовтий автобус Бусю, який віз діток до школи. Раптом Буся заглух і зупинився посеред дороги.
— Ой-ой, дітки можуть запізнитися до школи! — заплакала Буся.
— Не сумуй, Буся! Ми тобі допоможемо! — сказала Бібі.
Бібі швидко витягла мотузку і допомогла Бусі доїхати до школи. Дітки радісно махали руками і кричали:
— Дякуємо, Бібі! Ти — справжній герой!
Нарешті Бібі і Тошко дісталися до ярмарку. Всі овочі були доставлені вчасно, а Тошко задоволено посміхався.
— Ти неймовірна, Бібі! Завдяки тобі я встиг! — сказав Тошко.
— Допомагати друзям — це найкраща пригода! — радісно відповіла Бібі.
Відтоді всі у місті знали, що машинка Бібі завжди готова прийти на допомогу, бо вона мала велике і добре серце.
І знову лунав її веселий клаксон:
— Бі-бі! Бі-бі! Пригоди, я завжди тут!
Пропонуємо прочитати ще одну казочку про машинку, яка рятує ціле місто від потопу.
