Казки українською за тегом емоційний інтелект

Вухань вчиться не боятися (подолання Страху Помилок)

Терапевтичні казки

Жив у густому лісі маленький вовчик Вухань. Він був спритний, цікавий, але дуже боявся одного – зробити помилку. Найбільше Вухань хвилювався, коли старші вовки говорили про полювання. “А що, якщо я не спіймаю здобич? А якщо всі сміятимуться?” – думав він і ховався за кущами, коли приходив час вчитися. Його старший брат, Вовк Вітрогон, був […]

4,3 тис.

2хв.

144

3

Бурко і Медко: Секрет міцної дружби

Повчальні казки

У великому зеленому лісі, де сонячні промені грали в хованки між гілками, жили два маленькі ведмежата — Бурко і Медко. Вони були найкращими друзями: разом лазили по деревах, ловили метеликів і сміялися так голосно, що пташки здивовано гойдалися на гілках. Одного дня Бурко знайшов у кущах яскраву червону машинку. Вона блищала на сонці, а її […]

3,0 тис.

2хв.

58

3

Білочка Шустриня та її урок (Справляння зі заздрістю)

Терапевтичні казки

Жила-була в густому лісі білочка Шустриня. Вона була швидка, як вітер, і могла за мить видертися на найвищу сосну чи перестрибнути з гілки на гілку, не зачепивши жодної шишки. Усі в лісі любили Шустриню за її веселий норов і добрі вчинки. Але одного дня Шустриня помітила дещо, що змусило її засумувати. Поруч із її дуплом […]

3,3 тис.

4хв.

61

0

Динозавр Тімо і Великий Камінь Дружби

Сучасні казки

Давним-давно, коли земля ще була вкрита густими джунглями, а в небі гуділи величезні птеродактилі, жив собі маленький динозавр Тімо. Тімо був тиранозавром, але зовсім не страшним – він був ще малюком, з короткими лапками та великими допитливими очима. Найбільше на світі Тімо любив гратися і знаходити нових друзів, але була одна проблема: інші динозаври його […]

5,0 тис.

3хв.

101

0

Чарівна парасолька (Страх самотності)

Терапевтичні казки

Жила-була дівчинка Марійка. Вона любила гуляти парком, слухати спів пташок і спостерігати, як вітер гойдає листя на деревах. Але Марійка часто почувалася самотньою. Їй здавалося, що ніхто не хоче з нею дружити, і від цього в її серці оселився тихий страх: а що, як вона назавжди залишиться одна? Одного дощового дня Марійка йшла додому, коли […]

3,2 тис.

4хв.

50

2

Небо та зірки: Прийняття втрати близької людини

Терапевтичні казки

Колись у далекій країні жив маленький хлопчик Микола. Він мав добрі очі і щиру душу, і любив слухати історії про нічне небо. Його бабуся часто розповідала йому, як зірки на небі — це душі тих, хто пішов із цього світу, і як вони завжди світять, щоб нагадати про свою любов до тих, хто залишився. Однак […]

1,2 тис.

2хв.

19

0

Маленьке зернятко і велике дерево (про віру в себе)

Терапевтичні казки

Жило-було маленьке зернятко. Воно лежало в темній землі, прикрите пухким ґрунтом, і слухало, як навколо гудів світ. Пташки співали, вітер шелестів, а дощ тихо стукав по землі. Але зернятко почувалося таким крихітним і слабким, що сумнівалося: “Як із мене, такого маленького, може щось вирости? Я ж не рівня високим деревам чи пишним квітам!” Одного дня […]

2,2 тис.

2хв.

43

1

Лисичка, яка не вміла просити допомоги (Навчання просити про підтримку)

Терапевтичні казки

Жила-була в густому лісі маленька Лисичка на ім’я Ліна. Вона була руденька, спритна і дуже пишалася тим, що все на світі може зробити сама. “Мені ніхто не потрібен!” – казала вона, гордо махаючи пухнастим хвостом. Ліна сама знаходила собі їжу, сама копала нори, сама розв’язувала всі свої лисячі справи. Але одного дня з нею сталася […]

2,6 тис.

3хв.

47

1

Про Сонечко, яке боялося дощу (Прийняття суму)

Терапевтичні казки

В одному небесному царстві жило маленьке Сонечко. Воно було яскраве, тепле й веселе. Кожного ранку Сонечко прокидалося, посміхалося світові та лагідно зігрівало землю. Воно любило дивитися, як радіють люди, як квіти розпускаються назустріч його промінцям, як діти сміються, бавлячись на зелених луках. Але було дещо, чого Сонечко боялося понад усе — це дощ. Щоразу, коли […]

1,9 тис.

2хв.

38

1

Про Зайчика, що боявся голосно говорити (Невпевненість у собі)

Терапевтичні казки

У густому, квітучому лісі жив маленький Зайчик. Він був швидкий, розумний і дуже добрий, але мав одну особливість — говорив так тихо, що його майже ніхто не чув. Коли Зайчик щось питав, друзі завжди перепитували: — Що ти сказав, Зайчику? — нахилялася до нього Лисичка.— Кажи голосніше, я не чую! — кричав згори Ворон.— Ой, […]

2,0 тис.

3хв.

39

0