Якось Жук благав Орла помилувати Зайця, який прибіг до нього шукати захисту. Та Орел не звернув уваги на прохання: він стрімко кинувся на здобич, а помах його могутніх крил відкинув Жука далеко вбік.
Розгніваний зневагою, Жук полетів до орлиного гнізда й повикидав звідти яйця — жодного не залишив. Орел був у розпачі й люті, та не знав, хто вчинив цей жорстокий вчинок.
Наступного року Орел звив гніздо високо на гірській скелі. Але Жук і там його знайшов — і знову знищив яйця. Тоді, у відчаї, Орел звернувся до великого Юпітера, благаючи дозволу покласти яйця просто йому на коліна: адже там ніхто не наважиться їх скривдити.
🔎 Юпітер — це головний бог у давніх римлян. У байках його уявляють як мудрого небесного володаря, який стежить за справедливістю та порядком у світі.
Та Жук почав дзижчати над головою Юпітера так настирливо, що той підвівся, аби його відігнати. І в ту ж мить яйця скотилися й розбилися.
Тоді Жук пояснив, чому так учиняв. Юпітер визнав справедливість його вчинку. І кажуть, що відтоді, поки навесні орли висиджують яйця в гніздах, жуки сплять під землею — так наказав Юпітер.
Мораль
Навіть найслабший може знайти спосіб помститися за кривду.
