Жили собі дівчата — Літо і Зима. І ось на Стрітення вони зустрілися.

Зима була в теплому одязі, закутана в багато хусток, несла в руках глечик із льодом. А Літо — у самій сорочці, прикрашена квітами та зеленню, несла в руках яскраву квітку.

Вони зустрілися і почали сперечатися:

— Чого ти вже йдеш із цих країв? Чи ти все там з’їла? Всі засіки спорожнила, що я назбирала? — запитала Літо.

— На те ти, Літо, щоб усе готувати, а я, Зима, на те, щоб їсти, — відповіла Зима.

Зима і літо укра]нська народна казка

— Я краща за тебе, бо мої люди веселі: співають, танцюють. А твої ховаються по закутках і по хатах.

— І твої люди ховаються від спеки! — перебивала Зима.

— Моє сонце всіх обігріває, дає людям урожай, а в тебе люди трусяться від холоду й голодують.

— Та мої люди не трусяться, бо я всіх одягаю в теплі кожухи!

Щоб розсудити суперечку, вони запитали простого чоловіка. Він подумав і сказав:

— Ви обидві гарні й багаті: на хліб, на сонце, на воду й сніг.

З того часу Літо і Зима зустрічаються щоразу й інколи хваляться одна перед одною.

Стрітення — це свято зустрічі Зими й Літа. Його святкують 2 лютого.

У цей день люди кажуть: якщо сонечко ясне — скоро буде весна; якщо холодно та сніг — зима ще триватиме.